Машинний переклад з англійського оригіналу · Переглянути оригінал
Мрії про майбутнє
- Я мрію жити у світі, де пересічна людина залучена до політичних рішень і спокійно та
наполегливо бореться за краще майбутнє
- Щоб корпорації перестали бути такими могутніми, а політики й виборці ставили на перше місце добробут людей і боролися за нього
- Годі мільярдерів. Гідно оплачувана праця працівників охорони здоров’я та освіти. Безкоштовна освіта. Ну, ті речі, що мали б бути самі собою зрозумілими
- Уряди мають змагатися між собою за те, щоб забезпечити найкращу країну для людей. Національна гордість означала б боротьбу за те, щоб надавати найкращі державні послуги
- Я вірю, що людство загалом може отримати змогу більше не мати справжньої потреби працювати. Можливо, 15 годин на тиждень чи щось таке. Бо вже існує достатньо технологій автоматизації, щоб створити достаток у більшості речей, які нам потрібні для процвітання
- Через поширення шанобливих і справедливих демократичних процесів можна покласти край війні та бідності, але це вимагає, щоб люди залишалися дуже сильними та пильними
- Що можна створити кращу систему освіти, яка зробить навчання цікавим, змагальним і ефективним
- Що зберігання наркотиків не повинно криміналізуватися, а натомість належно розумітися разом з ефективними заходами реабілітації. Люди не мали б бути залежними від вулиці, якщо в них проблема з наркотиками. Вони мали б мати змогу отримувати свої речовини у контрольований спосіб. Люди також мали б мати змогу експериментувати з психоактивними речовинами й бути належно поінформованими про їхні ризики та найкращі способи вживання, замість того щоб ризикувати скотитися слизьким схилом
- Що громадський транспорт може розглядатися як основний засіб пересування, і ми можемо відійти від неефективного, зорієнтованого на автомобілі, погано спланованого міського безладу, який ми створили. Ми мали б мати потяги, трамваї, автобуси та метро всюди, і зовсім не потребувати власного транспортного засобу. Як у Японії, наприклад. Немає жодної вагомої причини, чому ми не можемо цього мати, окрім мотивованого корпоративною жадібністю лобіювання виробників автомобілів і хибно приписаної громадському транспорту стигми
- Що існує версія інтернету, яка не переповнена ботами, пропагандою та рекламою, а натомість є неприбутковою й децентралізованою. Я знаю, це нібито має бути мрія, але технічно це вже відбувається. Це чудово, і я не можу дочекатися, коли настане майбутнє!